Кишеньковий кадендарець на рік 1951

Брошура "Кишеньковий кадендарець на рік 1951" видана в Українському видавництві в Нью-Йорку [1950] р. (в друкарні "Свобода"). Вона занесена до каталогів діаспорних видань.

Формат - 11,8х8,8 см. Листова формула: [1-31], 32-49, [50-64] с. Мови брошури - українська, англійська.

Зміст брошури: календар подій для загального вжитку. Епіграф до текстів книги взятий з поезій Лесі Українки - "... А в серці тільки ти, Єдиний мій коханий Рідний Краю!".

Календар починається вереснем 1950 р. та завершується груднем 1951 р., де кожна сторінка - це перелік українських та католицьких свят (латинських) в хронологічному порядку. Починаючи з с. 5 поруч з сторінкою зі святами міститься сторінка для "Записок". Внизу кожної з них додається інформація про американські державні свята - День народження президентів А. Лінкольна, Дж. Вашингтона, день Колумба, Незалежності, Матері, Праці. Там же міститься інформація про "Українські національні річниці і пам'ятні дні" - 22.01. Свято Державності і Соборності, 29.01. День пам'яті героїв Крут, 31.08. День Перемоги (Роковини здобуття Києва арміями УНР і УГА), 19.12. День відновлення Української Народної Республіки (1918), 23.05. Роковини смерті Є. Коновальця та С. Петлюри.

Кишеньковий календарець у своєму складі має розділ "Український історичний календар" (с. 32-35), де відображені найважливіші дати української історії та згадки про знаменитих персоналій - Пилип Орлик, Панас Мирний, Пантелеймон Куліш, Олена Теліга, Маркіян Шашкевич, Тарас Шевченко. Важливо, що серед цих подій згадуються трагічні, про які замовчувалася інформація у тогочасному Радянському Союзі - 15.01.1935 - розстріл Г. Косинки, Д. Фальківського, О. Близька та інших письменників; 03.05.1925 - "згинув у червоній тюрмі Микола Міхновський"; 13.05.1933 - самогубство М. Хвильового; 14.03.1939 - проголошення самостійної України.

Зміст календаря підсилений мотивуючими цитатами відомих людей - "Створене народом, через народ і для народу - не загине на землі" (А. Лінкольн); "Нема на світі України - Немає другого Дніпра!" (Т. Шевченко); "В єднанні - успіх перемог, бо розтіч - всіх надій могила, Пустеля сіра без дорог" (О. Олесь); "Він був мов жрець, сп'янілий від  молитви, - Наш Київ, - Який моливсь за всю Вкраїну, Прекрасний Київ" (П. Тичина); "Пріоритет державности над партійністю, загальнонаціональних інтересів над клясовими, груповими, партійниим мусимо на еміграції відчувати, як категоричний імператив, як одну з головних нашого державного будівництва" (С. Петлюра); "Борись і добувайся Батьківщини, Бо прийдеться загинуть у вигнанні Чужою-чужиницею в неславі!" (Леся Українка); "...Ми випишемо на своєму прапорі: ОДНА, ЄДИНА, ВІЛЬНА Україна!.. Нас жменьки, але ми сильні нашою ж любов'ю до України! (зпромови М. Міхновського 1900 р.); "Єднаймося, братаймося в товариство чесне. Хай братерством, щирими трудами Вкраїна Воскресне!" (І. Франко).

Фактично, календар є малою енциклопедією, адже тут надруковані статистичні дані про Україну і українців у світі 1939-1950 рр., культурні ювілеї у 1951 р., список президентів США, міри й ваги США, поради для емігрантів щодо перебування в США. Останні сторінки брошури (с. [50-64]) присвячені рекламі товарів і послуг, які надаються крамницями, книгарнями, виробництвами, заснованими українцями в США.

Обкладинка роботи Едварда Козака. Нижня боковинка містить рекламу "одинокого журналу, що в Новому Світі високо держить прапор українського гумору" "Лис" під редакцією Едварда Козака. На нижньому форзаці міститься реклама "Великої історії України", яка вийшла у канадському видавництві І. Тиктора.

Козак Едвард Теодорович (псвед. і крипт.: ЕКО, Е. К., Ек, Коко, Зиз, Косий, Пік, Авенір Люшня, Гриць Зозуля, Майк Чічка, Мамай; 21.01.1902, с. Гірне, нині Стрийський район Львівської області - 22.09.1992, м. Воррен, Мічиґан, США) - карикатурист, письменник-гуморист, видавець, дизайнер. Член Асоціації незалежних українських мистців (1932-1939). Навчався у Стрийській гімназії, художніх школах Відня й Любліна, Мистецькій школі О. Новаківського у Львові (1927-1930). Під час Першої світової війни був учасником визвольної боротьби у лавах УГА. Підсудний у процесі УВО (Львів, 1922). Працював у Львові ілюстратором, редактором часописів "Зиз" (1923-1933) і "Комар" (1933-1939); ілюстратором видавничого концерну І. Тиктора (1933-1939); у Кракові - у журналах "Юні друзі", "Дорога" (обидва у 1940-1944), карикатуристом часопису "Krakauer Zeitung" (1940-1941). Проілюстрував книгу "Лис Микита" І. Франка (Краків-Львів, 1944). Від 1944 р. - у Німеччиині, де 1947-1948 рр. очолював Спілку українських образотворчих мистців у таборах переселенців. Від 1950 р. - у США. Редактор, видавець, ілюстратор сатирично-гумористичного часопису "Лис Микита" (Мюнхен, 1946-1948; Нью-Йорк, 1950; Детройт, 1951-1991). Ілюстратор дитячих казок на каналі Американського телебачення "WWJ-TM Chanel 4" (1951-1954) та художніх телекартин кіностудії "Jam Handy Film Studio" (1952-1957) у Детройті. Розписував церкви на Львівщині (1929-1930), у США (у 1950-ті рр.); розробляв український дизайн, плакат, обгортку, співпрацював із театром малих форм "Веселий Львів" (1942-1944), оформив декорації українського курорту "Союзівка" у США. Створив близько 1000 карти, кілька тисяч карикатур, ілюстрацій. 

Брошура в доброму колекційному стані. Примірник повний.

Брошура має музейне, культурно-історичне значення.