Атлас історичних українських міст. Т. 2: Галич / За наук. ред. Мирона Капраля. – Львів, 2018. - 54 с.

Текстова частина (54 ст.) Атласу складається з наступних матеріалів: «Вступ» (Мирон Капраль), «Княжий Галич (археологія, дослідження, структура міста)», (Юрій Лукомський, Василь Петрик); «Галич періоду маґдебурзького права (XIV – XVIII cт.)» (Андрій Стасюк); «Галицький старостинський замок: реконструкція будівельних періодів» (Зеновій Федунків); «Галич у ХІХ – початку ХХІ ст.: історико-урбаністичний розвиток» (Мирон Капраль, Андрій Чемеринський). Текстовий зошит є двомовним – українською та англійською мовами.

Окрім текстової частини наповнення Атласу забезпечують 11 оригінальних карт, 7 карт - реконструкцій, 8 видів міста, близько 20 унікальних світлин австрійського та польського періодів (з приватної збірки А.Чемеринського).

Картографічна частина складається з планів та карт: «Галич з околицями, з Йосифінської топографічної карти Галичини, 1779 – 1782 рр.», «План Галича Маговича, 1795 р.», «План перебудови Францисканського монастиря в магістрат у Галичі авторства Бенео фон Лосеннау, 1802 р.», «Кадастр Галича (центр міста), 1847 р.», «Ситуативний план Галича з проектом моста Домініка Опатовича, 1858 р.», «План - схема «Великого Галича» Ізидора Шараневича, 1882 р.», «Топографічна мапа Галича та околиць, 1927 р.», «План Галича, 1936 р.», «Топографічна карта Галича, 1978 р.», «Генплан Національного заповідника «Давній Галич», 2004–2005», «Сучасний план Галича, 2018 р.» та карт - реконструкцій: «Просторовий розвиток Галича від ХІІ до початку ХХІ ст. (Мирон Капраль, Степан Ямелинець), «Археологія Галича та околиць: докняжий період» (Тарас Ткачук, Ігор Креховецький, Андрій Фіголь), «Княжий Галич: реконструкція планувальної структури ХІІІ ст.» (Юрій Лукомський, Василь Петрик), «Галицький замок: планувальна реконструкція укріплень XVI – XVIII ст. (Юрій Лукомський, Степан Ямелинець), «Локалізація оборонних укріплень Галича (1630-і – середина XVIII ст., схема Лариса Поліщук, Марія Бігун»), «Кадастр Галича (центр міста 1847 р.» (Мирон Капраль, Степан Ямелинець), «Релігійні споруди Галича та околиць (ХІІ – початок ХХІ ст.)» (Володимир Козелківський).

Формат картографічної частини (у стандарті А1, А2, А3) дозволяє здійснювати з нею практичну роботу; карти та інші вкладки є кольоровими.

Для візуалізації міста читачем у період ХVIII – XIX ст., є допоміжними цікаві види та панорами: «Галич, гравюра невідомого автора, 1794 р.», «Замок в Галичі на Дністрі, гравюра Оґюста Франсуа Алєса, 1836 р.», «Галич з півночі, гравюра Мацея Боґуша Стенчинського, 1847 р.», «Рештки замку в Галичі з півдня і заходу, гравюра Мацея Боґуша Стенчинського, 1847 р.», «Ринок в Галичі з вікна замку, гравюра Мацея Боґуша Стенчинського, 1848 р.», «Галич. Костел Вознесіння Діви Марії і руїни замку, акварель Наполеона Орди, бл. 1879 р.», «Галич, акварель Наполеона Орди, бл. 1879 р.», «Галич біля впадіння річки Лукви в Дністер, гравюра Наполеона Орди, бл. 1879 р.».

Видання є наступним томом у картографічній серії «Атлас українських історичних міст», що видається у загальноєвропейській програмі під егідою Міжнародної комісії з історії міст.