Полугрош 1509 года монета серебро Литва всадник погоня fc287

Полугрош 1509 года монета серебро Литва всадник погоня 

Правление Сигизмунда Первого

  Сигизму́нд I Ста́рый (пол. Zygmunt I Stary; бел. Жыгімонт I Стары, 1 января 1467, Краков, Польша — 1 апреля 1548, там же) — великий князь литовский с 20 октября 1506 (провозглашение избрания 8 декабря 1506) и король польский с 8 декабря 1506 года, пятый сын Казимира IV Ягеллончика и Елизаветы Габсбург, внук Ягайлы.

У 1507—1537 роках (з перервами) вів війну проти Московської держави. Східна експансія за правління Сигізмунда I Старого призвела до послаблення позицій та приєднання до Московського князівства північно-східних українських земель — Чернігово-Сіверщини. У 1508 році уряд Сигізмунда I Старого придушив повстання Михайла Глинського.

1511 року ввів посаду спеціального гетьмана для охорони Південної Русі (українських земель) від татарських набігів; її назва — «Capitaneus stipendiariorum Russiae».

В 1519—1521 роках вів боротьбу проти Тевтонського ордену. За Сигізмунда I Старого відбулося приєднання Мазовії до Польщі. Спроби Сигізмунда I Старого зміцнити королівську владу з допомогою воєнних і фінансових реформ не мали успіху. За його правління зроблено перші спроби створення реєстрового козацтва. Довге правління Сигізмунда І Старого називали «золотим віком» польської Корони