В.Поліщук, В.Шепа ІСТОРИЧНА БІОГЕОГРАФІЯ ДУНАЮ. Київ, 1998, 512стр., малюнки, біла бумага

Історична біогеографія Дунаю, або Нагальні проблеми сьогодення у світлі особливостей великої европейської ріки.

У книзі розглянуто найважливіші теорії і найактуальніші проблеми сучасного природознавства. Потребує, зокрема, якнайфундаментальнішого осмислення (а нерідко й докорінного переосмислення) вплив на навколишнє середовище новітньої цивілізації, існуванню якої реально почали загрожувати її ж техногенні процеси, що уже чи не вийшли з-під контролю людини. Переборенню фатально небезпечних традиціоналістських точок зору на антропогенний фактор у природі в кінцевому підсумку й присвячена ця праця. Разом з тим у ній пропонується нове бачення долі людської цивілізації в зв'язку з геологічною історією Землі і з чинниками космічного походження. Нестандартні підходи щодо її висвітлення уможливили вироблення відповідного наукового методу, який названо авторами біогеографічним. З'ясовано, що катастрофи така ж "нормальна" форма існування природи, як і поступові еволюційні зміни в ній. Так, лише в одному голоцені (сучасній епосі геологічної історії Землі, верхньому відрізку антропогенезу) сталося аж п’ять всесвітніх катастроф — за нашими висновками 8500, 7500, 5100, 3400 і 2800 років тому. Тест-об'єктом досліджень став Дунайський басейн, який, будучи достоту вивченим, все ж таки таїть у собі чимало загадкового і, зрештою, непояснимого в світлі узвичаєних потрактувань. Монографію склали шість розділів: у першому йдеться про реальність біфуркації Дунаю у недалекому минулому в Чорне й Адріатичне моря (залучено свідчення античних авторів і банк даних сучасної науки), у другому, третьому й четвертому, з прицілом на заявлену проблему в назві книжки, проаналізовано геологічну будову, рельєф, гідрографію та особливості органічного спічу Дунайського басейну, в п'ятому, знов-таки з огляду на давні і теперішні реалії Подунав'я, висувається й обгрунтовується концепція становлення людських популяцій як специфічного суб'єкта тваринного населення. Шостий завершальний розділ "Спогади про майбутнє" — футурологічний; ставиться питання іі спробою відповісти на нього: яких природних катастроф, спорвокованих і шчпровокованих людиною, слід сподіватися їй, можливо, уже завтра?

мяг.обложка, белая бумага,иллюстрации

владельческий штампик на титуле