ЗАЛІЗНА СОТНЯ.КОПІЯ РЕЖИСЕРСЬКОГО СЦЕНАРІЮ З АВТОГРАФАМИ ТВОРЦІВ ЛЕГЕНДАРНОГО ФІЛЬМУ!
- Местоположение лота: Львовская, Львів
-
Угода пройшла успішно. Рекомендую!
-
Угода пройшла успішно. Рекомендую як порядного продавця!
-
Угода пройшла успішно. Рекомендую!
-
Угода пройшла успішно. Рекомендую!
-
Отличный продавец!, Очень вежливый, подробно ответил на вопрос, быстро отправил. Сделка прошла успешно. Рекомендую!
-
Сделка прошла успешно. Рекомендую!
-
Продавец общительный. Хорошо упакованно. И хорошее состояние книг. Быстрая обрабо ка заказа. Рекомендую!
-
Сделка прошла успешно. Рекомендую!
-
Самые наилучшие рекомендации! Всё на высшем уровне! Спасибо за прекрасное пополнение библиотеки
-
Чудовий продавець! Знає свою справу і розбирається в тому, що пропонує. Успіхів і до нових лотів!
 |
 |
 |
||||||||||
|
Унікальний документ з історії українського кіномистецтва " З А Л І З Н А С О Т Н Я" The Company of Heroes КСЕРОКОПІЯ ОРИГІНАЛЬНОГО РЕЖИСЕРСЬКОГО СЦЕНАРІЮ В основі сценарію – спогади ветерана УПА Юрія Борця Копія з примірника виконавчого продюсера фільму Романа Панкевича з автографами та підписами режисера- постановника Олеся Янчука, автора сценарію Василя Портяка, оператора- постановника Віталія Зимівця, художника- постановника Віталія Яська,режисера Михайла Шаєвича і головного консультанта Василя Кука (1913 - 2007) — генерала -хорунжого, головнокомандувача УПА з 1950 р. (після загибелі Р. Шухевича).
Київ, 2003 р. Оригінал сценарію було надруковано на замовлення компаній «Студія ОЛЕСЬ» і «Borec Homes Pty Ltd». Формат : 30 см х 22 см х 1,5 см. Обсяг : 88 сторінок
Сьогодні маємо честь представити Вашій увазі унікальний документ з історії кіномистецтва України - копію автентичного сценарію легендарного фільму «Залізна сотня» авторитетного українського кінорежисера Олеся Янчука, створеного за мотивами документальної книги Юрія Борця «УПА у вирі боротьби».Фільм вийшов на широкий екран у 2004 р. і став подією в українському кіно, піднісши вітчизняне кіно до світового рівня. Події у фільмі «Залізна сотня» відбуваються на теренах Східної Польщі, території, на якій споконвічно проживали мільйони українців, і котру спочатку захопила більшовицька Росія, потім Третій Рейх, а після війни Сталін «подарував» комуністичній Польщі. У вирі цих трагічних подій і опинилася сотня бійців Української Повстанської Армії на чолі з Михайлом Дудою —Громенком… Зрозуміло, що сили були нерівні, та міць духу, віра в кінцеву перемогу, рухала незламною « Залізною сотнею », залишки якої у 1947 р. здійснили героїчний рейд на Захід, до Баварії, яку тоді контролювала американська військова адміністрація. Герої фільму, побудованого на реальних фактах, молоді українці, які свідомо йшли до лав УПА. Автори фільму не ставили перед собою мету показати лише героїку тих часів. Цінність цього фільму саме в історичній правдивості, яку радянська та сучасна російська пропаганда викривляла та викривляє на свою користь. Поява в 2004 р. фільму «ЗАЛІЗНА СОТНЯ», що був спільним українсько- австралійським проектом, на широких екранах була черговою перемогою української національної ідеї над імперським московським режимом.
…Нещасна повоєнна Україна роздроблена на частини. З одного боку утискає Червона Армія Радянського Союзу, з іншого - підступні і жорстокі поляки. Але хоробрі українські бійці не здаються. Вони сміливо йдуть по красивих просторах своєї в майбутньому незалежної Батьківщини і б'ються з ворогами.
Дорогою вони рятують місцеве населення: зґвалтовану дівчину беруть із собою і приводитимуть її до тями після важкого удару, місцевий хлопчина з соколом із перебитим крилом теж буде під їхньою протекцією, боєць противника, що повстав проти своїх - ну раз не москаль, то буде воювати з нами і за нас. І так далі... Хоробрі бійці з кулеметами і гвинтівками б'ються з противниками, а у вільний час ліплять галушки, закохуються і одружуються…
Предметом
висвітлення кінострічки
«
ЗАЛІЗНА СОТНЯ» стали
трагічні моменти вітчизняної історії (примусове виселення
українців із їхніх споконвічних земель внаслідок сепаратної змови
СРСР із “новою” повоєнною Польщею та рейд вояків УПА під орудою
Громенка через усю Європу), котрі до того десятиліттями старанно
замовчувалися, тож обов’язково мають, нарешті, увійти до суспільної
свідомості як у науковій, так і у мистецькій
царині. У “Залізній сотні” є цілий ряд незаперечно вдалих епізодів – переважно, жанрово-іронічних за характером: приміром, ліплення вареників хоробрими вояками або виступ про міжнародне становище лектора товариства “Знання” (у цій по- суті, епізодичній ролі блискуче зіграв В.Горянський ).
Так, О.Зубкову (звісно, як виконавцеві, а не персонажу) пощастило на дійсно драматичний поворот у ролі – тож сцена , коли його герой бачить убитого батька та, згодом, палить рідну хату, є ледь не найсильнішим за емоційним впливом епізодом в усій картині. О.Драчу, у свою чергу, «пощастило» із діапазоном гидотних проявів його конче негативного персонажа – а відомо ж, що негідників грати цікавіше й, у результаті, вони виходять значно яскравішими, що й було тут чергового разу доведено.
Подібних жаданих кожному акторові можливостей О.Примогенову його роль якраз не надала – та все одно, потужну індивідуальність на великому екрані не сховаєш (власне, той самий випадок – і з Т.Жирком, який зіграв роль військового капелана «Залізної сотні» - отця на псевдо «Кадило»).
Але й у таких умовах розкішну супер-кіногенічність О.Жураківської та К.Кістень не сховати так само.
Сценарист Василь Портяк написав сценарій для фільму «Залізна сотня» на основі книги спогадів колишнього булавного УПА під псевдонімом «Чумак» Юрія Борця (до 1947 р. прізвище Юрій Пашковський, 1922 — 2006) «УПА у вирі боротьби». Виконавчий продюсер фільму Роман Панкевич (1928- 2004) ( а саме його персональний примірник сценарію цього знакового для новітньої України фільму ми сьогодні представляєм Вашій увазі) справедливо називав Юрія Борця « людиною, яка пройшла важкий, але славний життєвий шлях, і присвятила все своє життя найвищій меті кожного українця — служінню рідному народові, боротьбі за Українську державу». Ще в юнацькі роки в час воєнної хуртовини Юрій Борець разом з десятками тисяч своїх ровесників взяв у руки зброю і почав боротьбу в лавах повстанців проти окупантів України. Після вдалого рейду УПА Ю. Борець опиняється у вільному світі, переїжджає до Австралії, де стає одним із засновників різних українських організацій та розпочинає підприємницьку діяльність. Сьогодні його знають не тільки як підприємця, але й як публіциста та письменника. Ю. Борець — автор відомих в Україні та поза її межами книжок: «УПА у вирі боротьби», «Рейд без зброї», «З найкращими», «Шляхами лицарів ідеї і чину», «За Україну, за її волю», а також популярних брошур «Слово до молоді», «Боротьба з двоголовою гідрою», «Незборимі русичі-українці», «ОУН і УПА в боротьбі за Українську державу», «Ідея сильніша від зброї». Спостерігаючи весь час за подіями в Україні, він написав десяток статей на злободенні теми, які опубліковано в газетах діаспори, а після відновлення незалежності України 24 серпня 1991 р. і в українських виданнях. Після довгої розлуки Ю. Борець двічі відвідував Батьківщину і пильно спостерігав за ситуацією в Україні та критично проаналізував її. Основною причиною всіх негараздів у нашій державі Ю. Борець вважав відсутність української еліти, яку впродовж кількох століть нищили окупанти. Він переконаний, що лише українська молодь, яка вивчить правдиву історію рідного народу і сповнеться гордістю за його минуле, зможе змінити ситуацію в Україні на краще, розбудує та зміцнить Українську державу. Тому колишній повстанець докладав усіх зусиль, щоб донести до молоді правдиву історію нашого народу. З цією метою Ю. Борець не тільки розповсюджував свої книжки та брошури, писав публіцистичні статті, а й сам допомагав авторам, які пишуть на патріотичну тематику, видавати їх твори. Щоб донести до широких верств українського громадянства правду про визвольні змагання ОУН та УПА й віддати належну шану своїм бойовим побратимам, які склали голови в боротьбі за Українську державу, Ю. Борець профінансував створення фільму «Залізна сотня» про сотню УПА славного командира Михайла Дуди — «Громенка», в лавах якої він боровся з ворогами України і пробився у вільний світ. Цей фільм з'явився на широких екранах в 2004 р. одночасно з виходом 4-го видання книжки « УПА у вирі боротьби ». Олександр (Олесь) Спиридонович Янчук (* 29 вересня 1956, Фастів, Київська обл.) - відомий український режисер,продюсер, сценарист, Народний артист України. З 1 квітня 2014 р. — директор Кіностудії ім. О. Довженка. Олесь Янчук — один з найактивніших на сьогодні українських режисерів, відомий як постановник історичних картин з виразним національно-патріотичним акцентом — майже всі його роботи розповідають про постаті і теми, табуйовані за радянських часів: · «Голод-33» (1991) — про трагедію українського голодомору (2009 року отримав 1-й приз Анрі Ланглуа Міжнародного кінофестивалю кінематографічного спадку у Венсенні, Франція) · «Атентат — Осіннє вбивство у Мюнхені» та ін.
|
||||||||||||
Тип сделки:
Предоплата
Способы оплаты:
По договоренности/другое
Стандартный банковский перевод
Онлайн-перевод
Наличными при встрече
Доставка:
Новая почта по городу: 70 грн. по стране: 70 грн. по миру: 600 грн.
Комментарий: Доставка за рахунок Покупця за фактичними тарифами Перевіізника
Укрпочта по городу: 40 грн. по стране: 50 грн. по миру: 600 грн.
Комментарий: Доставка за рахунок Покупця за фактичними тарифами Перевіізника
Ставок пока нет.
