Десятинна церква 20 гривень 1996 рік

Десятинна церква, має власну тяжку історію. За п’ять років до хрещення русичів тут стояв двір варяга Феодора та сина його Іоанна. Одного разу кияни-язичники вирішили принести у жертву своїм богам хлопчика або дівчинку. Жереб вказав на Іоана. Але Феодор відкрився, що вірує у Христа, та відмовився видати сина. Після того кияни вбили обох варягів прямо у їх домівці. Кров первомучеників Русі освятила місце майбутньої Десятинної церкви. А коли храм вже стояв, князь Володимир поклав тут частину мощів святого священномученика Клімента, єпископа Римського, а також мощі своєї бабусі, святої рівноапостольної княгині Ольги, які переніс з місця первісного поховання. Коли ж упокоївся сам Володимир, його теж поховали у Десятинному храмі у мармуровій гробниці. Разом із Софійським собором, зведеним за Ярослава Мудрого, Володимирового сина, Десятинна церква сприймалася як одна з головних святинь Русі. Воюючи між собою за київський стіл, нащадки синів Ярослава однаково шанували ці храми. Але іноді ворожнеча настільки затьмарювала серця, що князі грабували не лише простих киян, але і монастирі з церквами. Тому Десятинна двічі була пограбована самими русичами. Та найстрашніше було попереду. Наприкінці 1240 року після тривалого штурму до Києва вдерлося військо монгольського хана Батия. Останній бій закипів навколо стін Десятинної церкви. Багато людей із майном у відчаї бігли на другий поверх або на самий верх храму. Склепіння, що існували вже 244-й рік і пам’ятали числені пожежі та землетруси, не витримали напруги та обвалилися і поховали усіх, хто зібрався тут. 1988 року на пам’ять загиблих у Десятинній церкві було встановлено цей кам’яний хрест. Стоїть він напроти стіни колишнього вівтаря. Але історія храму мала продовження. Коли у Києві знову завирувало життя, серед руїн Десятинної церкви було влаштовано невеличкий храм святого Миколи, епископа Мирлікийського. Саме у день його пам’яті, за словами одного з літописів, обвалилася стародавня церква. Наприкінці XVI століття храм Миколи Десятинного опинився у руках уніатів, але 1635 року його повернув православним святитель Петро Могила, що був тоді митрополитом Київським. Згодом святитель вирішив розібрати цю стару церкву та розпочав будувати нову, на яку відказав у своєму письмовому заповіті значну суму грошей. Спорудивши храм, його освятили на честь Різдва Пречистої Богородиці. Церква складалася з кам’яної вежі, яка утворювала колись південно-західний кут Володимирового храму, та дерев’яного притвору. 1823-1826 років з ініціативи митрополита Київського Євгенія Болховітінова було проведено розкопки фундаментів домонгольської Десятинної церкви. З цієї події розпочалося систематичне вивчення залишків київської старовини. Церкву Різдва Богородиці розібрали та протягом 1828-1842 років спорудили нову Десятинну церкву за проектом архітектора Стасова. Великий кам’яний п’ятибанний храм був квадратним у плані, спирався на чотири стовпи та займав дві третини площі давньоруської церкви. На початку XX століття археологи знов повернулися до вивчення залишків Володимирового храму та дослідили фундаменти східної та північної стін, що не потрапили під нову церкву. 1934 року, у зв’язку з перенесенням до Києва столиці радянської України, нову Десятинну церкву було ліквідовано, після чого на її місці ще раз провели розкопки. Їх результати у поєднанні з матеріалами попередніх досліджень дозволили уявити приблизний вигляд храму X століття.

Технічні характеристики монети:

Монера у ідеальному стані. Монета має власний рідний футляр та сертифікат. Виставляється з однієї гривні і буде продана за Вашу ціну.

Всім вдалих торгів!