1850.36 История Турции.Альфонс де Lamartine 1854 г.т.1.

История Турции. Том 1 / А. де Ламартин ... Ламартин, Альфонс де (1790-1869). Автор текста. 

Альфонс де Ламартін
Alphonse de Lamartine
Альфонс де Ламартін
Ім'я при народженні	Альфонс Марі Луї Прат-де-Ламартін
Народився	21 жовтня 1790 Макон
Помер	28 лютого 1869 (78 років) Париж
Поховання	розгорнути Сен-Пуен :
Громадянство	Франція
Місце проживання	rue de l'Universitéd
Діяльність	пеот, дипломат, політик
Сфера роботи	поезія, проза, театр, автобіографія, історія, мемуари і Вегетаріанство
Мова творів	французька
Напрямок	романтизм
Жанр	поезія, роман у віршах, прозовий роман, мемуари
Magnum opus	поетична збірка «Méditations»
Членство	Французька академія і Académie de Mâcon

4 березня 1848 року Ламартін направив до європейських дворах маніфест в миролюбноу дусі. Ряд народних виступів (у березні та квітні) змусив його вдаватися до збройної сили. Тож популярність Ламартіна падала. Обраний в 10-ти департаментах депутатом в установчі збори, Ламартін був обраний зборами членом виконавчої комісії. Повстання 15 травня було придушене, завдяки розпорядливості Ламартіна. Це був останній день його слави. Бажаючи всіх примирити, він нікого не задовольняв. Збори відкинули його пропозицію про недопущення Луї-Бонапарта, а зближення Ламартіна з Ледрю-Ролленом і генералом Кавеньяком відштовхнуло від нього і консерваторів, і радикалів. Червневі дні поклали кінець його участі в уряді. В питанні про вибори президента республіки Ламартін розійшовся з Греві, що пропонував обрання президента республіки не народом, а палатою. На виборах у президенти Ламартін отримав дуже мало голосів. Навіть у законодавчі збори 1849 року він не потрапив, хоча виступив кандидатом в 10-ти департаментах.

Повернувшись до літературної діяльності, він заснував і редагував політичний журнал «Conseiller du peuple». У його книзі «Civilisateur» (1851) зібрані цікаві біографії великих людей, особливо Цезаря, що було замаскованою сатирою проти Наполеона . У 1848 році Ламартін написав «Trois mois au pouvoir», а в 1849 році — «Histoire de la révolution de février». У «Histoire de la Russie» (1855), «Histoire de la Turquie», «Histoire des Constituants» виявився занепад таланту Ламартіна. У його «Histoire de la Restauration» (1851—1863) багато драматичних сторінок і художніх нарисів, але наукового значення вона також не має.