Таким
чином, у літературі 20-х рр. співіснували дві принципово
від
мінні концепції теоретичної інтерпретації приватного капіталу та
приват
ного підприємництва: марксистська, яка грунтувалася на принципах
кла
сово-формаційного аналізу соціально-економічних явищ, та
немарксист-
ська, представники якої дотримувалися теоретико-пізнавальних
підвалин
4
еволюційного підходу до виявлення природи економічних процесів.
По
няття "приватний капітал" ототожнювалося з конкретними
організацій
но-господарськими формами підприємництва в різних галузях
народного
господарства. Його марксистське тлумачення не охоплювало всієї
пробле
матики приватного підприємництва в 20-х рр. Соціально-класові
ознаки
не були вичерпними для повноцінного аналізу
приватногосподарських
форм діяльності населення. Визначення "приватне підприємництво",
що
відповідало конкретним формам господарювання в торгівлі,
промислово
сті, сільському господарстві, є найбільш повним і точним для його
вико
ристання в історичних дослідженнях. Доповнення "приватне" не
завжди
відповідало його функціональному значенню, тому що його
використову
вали переважно для протиставлення "капіталістичного"
підприємництва
різним соціалістичним формам господарювання, а також
кооперативним
товариствам. Усі дослідники, які займалися окресленою проблемою,
ви
різняли серед приватного підприємництва капіталістичне і просте
товарне
виробництво, хоч у реальному житті їх було важко
розрізнити.