628.14 Radioaktivitat und Elektronik 1906 г. J. Stark. Радиация и электроника

Johannes Stark
нім. Johannes Stark
Народився	15 квітня 1874 Шікенгоф, Німецька імперія
Помер	21 червня 1957 (83 роки) Траунштайн, Західна Німеччина
Місце проживання	Німеччина
Країна	ФРН  Німеччина
Національність	Німеччина
Діяльність	фізик, викладач університету
Alma mater	Мюнхенський університет
Галузь	фізика
Заклад	Геттінгенський університет Гановерський університет ім. Лейбніца РВТУ Аахен Ґрайфсвальдський університет Вюрцбурзький університет
Науковий керівник	Євген фон Ломмель
Членство	Леопольдина і Національна академія деї Лінчеї
Відомий завдяки:	ефект Штарка
Нагороди	Нобелівська премія з фізики (1919)

Роботи відносяться до оптики, атомної фізики, теорії валентності. В 1905 році виявив ефект Доплера в каналових променях, в 1913 — явище розщеплення спектральних ліній в електричному полі (ефект Штарка). Дав у 1907 році пояснення рентгенівському випромінюванню та вторинній емісії електронів, які виникають при гальмуванні катодних променів.

Активний противник теорії відносності. У роки гітлерівського режиму проявив себе ярим нацистом.

Почав навчання у гімназії імені Кристіана Ернста (Gymnasium Christian-Ernestinum) у Байройті, згодом продовжив навчання у гімназії імені Альберта Великого (Albertus-Magnus-Gymnasium) у Регенсбурзі.

Після отримання абітуру (німецький атестат зрілості, що дає право на вступ до університету) з оцінкою "відмінно" поступив на навчання до Мюнхенськомго університету Людвіга-Максиміліана, де згодом отримав ступінь доктора філософії після захисту роботи під назвою Дослідження окремих фізичних, особливо оптичних властивостей сажі (Untersuchungen ueber einige physikalische, vorzüglich optische Eigenschaften des Russes). В університеті його спеціалізацією були фізика, математика, хімія та кристалографія.

Через який час пройшов габілітацію у Геттінгенському університеті, де був викладачем.