Древняя монета императора Гордиана III , Серапис,город Дионисополис, Гигея, кормящая змею dp368

Давньоримська бронзова монета 12,46 грам Серапис та імператор Гордіан III (з 238 по 244 рік нашої ери) Гігея стоїть праворуч, годує змію, яку тримає в руках, E (знак цінності) зліва.

Бог Серапіс у модіусі (циліндричний головний убір із плоским верхом).

Серапеум в Олександрії був найбільшим і найвідомішим із храмів бога. Культова статуя там представляла Серапіса у вигляді бородатої людини в мантії, що сидить на царському троні: його права рука лежить на Цербері (трьохголовому псі, що охороняє ворота підземного світу), а в лівій руці він тримає піднятий скіпетр. Поступово Серапис став шануватися як бог Сонця («Зевс Серапис»), а й як король лікування та родючості. Його поклоніння поширилося в Римі і по всьому Середземномор'ю, вздовж торгових шляхів і особливо помітно у великих торгових містах. У гностиків (ранньохристиянських єретиків, які вірили, що матерія – це зло, а дух – добро) він був символом всесвітнього божества. Руйнування Серапеума в Олександрії Феофілом, патріархом Олександрійським, та його послідовниками у 391 році н. е., а також знищенням інших язичницьких храмів (все за підтримки імператора Феодосія I) ознаменувало остаточний тріумф християнства не тільки в Єгипті, а й у всій Римській імперії. У грецькій, а також римській міфології

Гігея (також Гігея або Гігея; давньогрецька: Ὑγιεία або Ὑγεία, латина: Hygea або Hygīa) була однією з Асклепіад; сини та дочки бога медицини Асклепія та його дружини Епіони. Гігея була богинею/уособленням здоров'я (грец. ὑγίεια - хугія), чистоти та гігієни.