Книга Розподіл Росії стала логічним продовженням геополітичних накреслень Юрія Липи. Великою мірою

Книга  Розподіл Росії стала логічним продовженням геополітичних накреслень Юрія Липи. Великою мірою він розвивав у ній свої головні історіософські, культурологічні, геополітичні, етнопсихологічні спостереження і думки. Український мислитель точно визначив головну суперечність Росії як нації та держави: вона розривається між Європою й Азією, між ментальними та інтелектуальними інтенціями своїх еліт і народних мас, між національною органічністю та імперською захланністю, між Заходом і Сходом як цивілізаціями. У цьому закорінені всі проблеми Росії: вічне скрите протиборство-ненависть між її класами, що знайшли своє яскраве вираження у диктатурі і наджорстокостях большевизму, вічна схильність до крайнощів, що часто призводять до руїн і злочинів масового характеру, вічна імперсько-геополітична ворожість до інших народів, які в неї завжди діляться тільки на «більших» і «менших» ворогів, а друзями бувають тільки як раби або засоби для міжнародних маніпуляцій. У цьому сенсі, з огляду на розміри, потенціал і геополітичні інтенції Росії, вона становить стабільну загрозу для усієї планети.

Створена різними деспотичними і фанатичними конструкторами (Андрієм Боголюбським, Іваном ІІІ, Іваном ІV Грозним, Петром І, Ніколаєм І) дуже химерно, Росія як імперія виросла на протиставленні себе світові. Так визріла ментальна схильність росіян до ненависті, до вишукування ворогів (Сталін лише довів цю схильність до маніакальності через свою жахливу натуру деспота з психологічним комплексом нікчеми). Штучність російської нації (Юрій Липа доводить це навіть на рівні генетики) – з урало-фінською душею, слов’янською мовою, татарською психологією, перейнятим за часів іга від монголів китайським внутрішнім рабством – постійно призводить до глибоких розламів, депресій та екстатичних станів її маси та еліти. Усе це стимулює зовнішню агресивність і дивовижні психологічні комплекси, які можуть виливатися чи то у формах критичних самобичувань (як це було в російській культурі ХІХ ст. з її описами «зайвих людей», «обломовщини, «маніловщини» і т. ін.), чи у формах дикого шовінізму і ксенофобії (як це було на межі ХІХ – ХХ ст. у вигляді масових погромів «Чорної сотні» чи під час большевицького терору 1920-40-х рр.).

Аналіз, проведений Липою, – відвертий і суворий. Він, будучи лікарем за професією, прагне вилікувати хворого достеменним діагнозом.

Багато думок Юрія Липи запозичені або споріднені із спостереженнями видатних російських філософів, культурологів та істориків, таких як В.Соловйов, В.Розанов, Н.Бердяєв, Г.Федотов, С.Франк і, особливо, Д.Мєрєжковський. Тобто у його праці немає якоїсь чужонаціональної ненависті до росіян. Це радше спроба допомогти їм і світові розв’язати цю надскладну міжнародну проблему, яка називається: «Російська імперія».

Книга «Розподіл Росії» вийшла в 1941 році, вдруге була перевидана в США у 1954 р. у формі фотодруку. Втретє вона побачила світ в Україні у 1995 р.