Пам`ятна медаль присвячена
героїчному, гордому, нескореному Харкову, який з перших днів
повномасштабного вторгнення російських військ на територію України
зазнає масованого терору: бомбардувань, обстрілів, руйнувань
житлових будинків, інфраструктури, людських втрат у місті та всій
області, але протистоїть ворогу. Це місто героїв, які довели всьому
світу, що вони витримали: під відлуння вибухів народжуються малюки,
відбуваються освітні процеси, економіка міста адаптується до
військових умов, а багато підприємців змінили свою діяльність і
поставили її на військові рейки, культурні діячі, митці, поети,
письменники, активісти – кожний бореться на своєму фронті.
Блискавичний контрнаступ на Харківщині виконав стратегічну ціль –
змінив хід війни та став одним із перших знакових успіхів Збройних
Сил України на шляху до повного відновлення територіальної
цілісності нашої держави.
На аверсі медалі розміщено: угорі
написи – 2022/УКРАЇНА, унизу – малий Державний Герб України, у
центрі композицію: та тлі стилізованої карти міста рядки з
історичного роману Ліни Костенко “Берестечко”: ЧИ СПРАВДІ ВІРИВ Я У
ПЕРЕМОГУ/В ТАКІЙ ТЯЖКІЙ НЕРІВНІЙ БОРОТЬБІ?/ТАК, ВІРИВ Я. НАЙПЕРШЕ
ВІРИВ – БОГУ./І ВІРИВ ЛЮДЯМ. ЛЮДЯМ І СОБІ./ЛІНА КОСТЕНКО; колаж з
визначних пам’яток міста: харківський Кобзар – пам’ятник Тарасові
Шевченку, один з найкращих зразків монументального мистецтва
(ліворуч), пам’ятка, що входить до світової спадщини ЮНЕСКО, –
будівля Держпрому, зведена в 1920-х роках у стилі конструктивізму,
альтанка-фонтан “Дзеркальний струмінь” – один із сучасних символів
міста; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку
України (ліворуч над пам’ятником).
На реверсі медалі на дзеркальному
тлі напис – ХАРКІВ, у якому літеру І подано у формі свічки/МІСТО
ГЕРОЇВ, що ділить поле медалі на дві частини, об’єднані спільним
задумом: у верхній частині композиції зображено побиті та
понівечені снарядами і бомбами будівлі, у нижній – стилізована
панорама міста з його історичними пам’ятками та половецькими
кам’яними бабами з гори Кременець біля Ізюма – пам’ятки сакрального
мистецтва (IX–XIII століть).