Українська література XVII ст. - Київ: Наукова думка, 1987 (Бібліотека української літератури)

Класичне видання української класики від “Наукової думки”.

Книга знайомить з ліричними, бурлескно-сатиричними, історико-мемуарними творами української літератури 17 ст.

Мелетій Смотрицький, Захарія Копистенський, Іоаникій Галятовський, Антоній Радивиловський, Касіян Сакович, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Лазар Баранович, Олександр Бучинський-Яскольд, Іван Величковський, Петро Попович-Гученський, Климентій Зиновіїв, Якуб Гаватович та інші.

В українській літературі 17 століття було часом формування та розквіту літературного стилю бароко. Його предтечею вважається ще Іван Вишенський, але розквітло бароко у творчості Мелетія Смотрицького, Кирила Транквіліона-Старовецького та з появою київської школи. На формування українського бароко найбільше вплинуло відновлення православної ієрархії у 1620 році, заснування київської школи 1615 року та її реформи, проведені митрополитом Петром (Могилою) (1644) і гетьманом Іваном Мазепою (1694). І нові православні ієрархи, і професори Академії були головними представниками бароко, яке іноді звуть «козацьким», що не зовсім вірно, оскільки козаки мають до нього досить віддалене відношення, як в літературі, так і в інших видах мистецтва. Головними митцями були духовні особи, ченці та ієрархи. Звідси і головна відмінність українського бароко від західноєвропейського — його переважно духовний характер.