_{РОЗПРОДАЖ   ДОМАШНЬОЇ    БІБЛІОТЕКИ!}

   _{* * *}   

Перлини   української  поезії.

Знакове     букіністичне    літературно-художнє

 ілюстроване   видання української   поетичної  класики.

Автор: 

  Василь СТУС.

  ДОРОГА БОЛЮ.

Поезії.

1-е видання в Україні!

Упорядник  і  автор  грунтовної  післямови «Страсті   по   Вітчизні»—

 авторитетна  українська літературознавиця, перекладачка,

 активна учасниця руху шістдесятників,

племінниця класика української літератури Михайла Коцюбинського  

Михайлина Хомівна Коцюбинська (1931 — 2011).

Київ, 1990 р.

Видавництво: "Радянський    письменник".

Друкарня: Київська  книжкова фабрика «ЖОВТЕНЬ».

Зменшений  формат:  17 х 12,6  х 1,8 см.
Обсяг:  224 сторінки + 44 сторінки  ілюстрацій ( переважно  документальних  світлин  про  життя,  творчість   та   перепоховання   В.Стуса).

Мова: українська.

Вага без  упакування:  0,2 кг.

Тип  паперу:   друкарський  папір №1.

ISBN: 5-333-00864-7.

Оправа: Тверда  видавнича  палітурка (картонаж). Форзаци   ілюстровані   кольоровими  світлинами  з  процесією   перепоховання  в  Києві  19  листопада  1989 року.

СТАН: дуже  добрий. Книга без втрат і годиться  на  подарунок. Легка потертість  країв  палітурки. Книга без печаток діючих   державних бібліотек і без дарчих написів!

Даний  примірник буде особливо  цікавим  для  колекціонерів-бібліофілів, оскільки на   титулі   є   автентичний    відбиток   оригінальної  круглої   гербової    печатки  - рідкісного екслібрису першого власника:  із  зображенням королівської   лілії  в обрамленні   корони  та  з  написом  «Ex   Libris  Andrew   Kandya». Цей художній  екслібрис  у стилі  бароко у   вузькому    середовищі  справжніх книголюбів  має  колекційну  цінність, бо   вже давно  став   символом   знаку   якості  антикварних   та   букіністичних  видань не лише  в  Україні, а  й  у  багатьох  зарубіжних  країнах.у

КОРОТКИЙ   ОПИС:

        Перед   Вами -   рідкісне    малоформатне київське  видання 1990 року:   перша   спроба  видання   поезії   Василя  Стуса (1938-1985) в  Україні.  Текст  книги містить  кращі  вірші  геніального   українського  поета   з таких  його   трьох   збірок:

1)"Зимові дерева"( 1958 - 1969);

2) "Веселий цвинтар"(1970);

3) "Палімпсести"(1972-1979).

  Протягом довгого часу вилучена з літературного життя, сьогодні поезія Василя Стуса нарешті  повертається до читачів, її публікують газети й журнали, народжуються пісні на вірші поета, його твори входять до сценічних вистав...

    Книгу «Дорога болю» складено з уцілілих рукописів і списків поезій Василя Стуса, які збереглися в рідних та друзів поета.

Фактично  це з перше  видання поезій Стуса в Україні: "не-самвидавне» і  доповнене   грунтовним   післясловом Михайлини Коцюбинської.

АНОТАЦІЯ:

«Поет – це людина. Насамперед.

А людина – це, насамперед, добродій.

Якби було краще жити, я б вірші не писав,

а робив би коло землі»

В. Стус.

    Василя Стуса без перебільшення можна назвати совістю рідного народу, якому вірний син України віддав до останку не лише талант, а й життя. Величезний талант, уживаний на користь знівеченого народу, наполеглива мужність у протиборстві зі злом – це рідкісна вдача, на яку зазіхатиме всякий ворог свободи. Україна для Стуса – то найбільша любов і найбільший біль. Її майбутнє тривожило поета значно більше за власне життя.

     Народився Василь Семенович Стус у багатодітній селянської родині в с. Рахнівка Гайсинського району Вінницької області на свято Різдва Христового – 6 січня 1938 р. Ще змолоду познайомився із забороненою літературою «Розстріляного відродження», що сформувало його світогляд.

Упродовж 1954–1959 років він здобув ґрунтовні знання з гуманітарних наук Сталінського (нині Донецького) педагогічного інституту. У 1963 р. вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії наук УРСР.

    Василь Семенович Стус – поет трагічної долі. Двічі він зазнавав арешту. Вперше це сталося у ніч із 12 на 13 січня 1972 року разом з Є. Сверстюком, І. Світличним та іншими. Їх російські  кати  звинуватили у зберіганні та розповсюдженні «забороненої літератури».

   Протягом 1972–1977 рр. відбував покарання у таборах Мордовії та 3 роки у засланні на Колимі (селище ім. О. Матросова). В ув’язненні брав активну участь у концтабірному русі Опору, акціях протесту проти свавілля адміністрації.

   Вдруге його заарештували у жовтні 1980 року у Києві. Цього разу був безжальний вирок – 10 років табору особливого режиму і 5 років заслання за антирадянську агітацію та пропаганду. Покарання відбував у сумнозвісному «таборі смерті» у с. Кучино Чусовського району Пермської області. Арешт підсумував перший період активної громадської роботи поета. Саме та суспільна атмосфера, що склалася навколо шістдесятництва, стала визначною для зростання його опозиційності як літератора. У період, що передував арешту, остаточно сформувався його незламний дух, який залишив слід в його душі. Це засвідчила літературознавча стаття «Феномен доби (сходження на Голгофу слави)».

    Переважна більшість творів В. Стуса написана на етапах та в таборах, на які припадає двадцять років його сорокасемирічного віку, що обірвався у неволі і саме у час нових надій. Їх важко назвати світлими і життєрадісними, однак у багатьох із них автор звертається до трьох дорогих йому образів – України, Матері, Дружини. Ці поезії стали основою майбутньої книги всього життя Стуса – легендарної  збірки «Палімпсести», за яку в 1985 р. Г. Бьолль висував поета на здобуття Нобелівської премії.

    Головні теми його віршів воістину вічні – любов до України, мрії про свободу рідної країни й про свободу для кожної людини від чого б то не було – цьому поет віддав усе своє життя. Поезії Василя Стуса перекладені багатьма мовами і видаються великими тиражами англійською, французькою, німецькою тощо. Крім цього він займався перекладами Й.-В. Гете, Р.-М. Рільке, І. Бахман, П. Целяна, Р. Кіплінга, Ф. Г. Лорки, А. Рембо та інших, літературознавчими дослідженнями про П. Тичину і В. Свідзінського. За своє недовге життя поет встиг створити кілька збірок: «Веселий цвинтар» (1970–71), «Час творчості» (1972), «Палімпсести» (1972–80) та інші. У 1979–1980 рр. він уклав невелику збірку творів цього періоду «Свіча в свічаді», що вийшла за кордоном. В Україні твори В. Стуса отримали лише  посмертне визнання,  і   першою та  водночас   все ж запізнілою   ластівкою   стала   представлена   сьогодні  Вашій   увазі   книга  під  заголовком  «Дорога болю» (Київ, 1990).  Пізніше   побачили   світ   такі   поетичні  збірки В.Стуса:  «Вікна в запростір» (Київ, 1992), «Золота красуня» (Київ, 1992), «І край мене почує» (Київ, 1992), «Феномен доби» (Київ, 1993), «Твори в шести томах, дев’яти книгах» (Львів, 1994).

   Його внесок у відродження національної самосвідомості народу, розбудову української державності є напрочуд вагомим і помітним. За поезіями Василя Стуса здійснено вистави: «Поетична композиція» (1989, Львівський молодіжний театр), «Птах душі» (1993, Київський мистецький колектив «Кін») та інші. Пам’яті поета присвячено документальний фільм «Просвітлої дороги свічка чорна» (1992, «Галичина-фільм»). Твори поета увійшли до шкільної програми з української літератури.

    У 1990 р. Василя Стуса було посмертно реабілітовано. У 1991 році  його посмертно відзначено Шевченківською премією за представлену   сьогодні Вашій   увазі   збірку поезій «Дорога болю» (1990), а 26 листопада 2005 р. поета посмертно  було  нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (Указ Президента України від 25 грудня 1997 р.) та присуджено звання Героя України (Указ Президента від 26 листопада 2005 р.). У селі  Рахівка відкрито меморіальну дошку та пам’ятник поету, закладено парк, обладнано музей-кімнату в рідній школі В. Стуса. Та   цього  явно   замало,  бо   спадок Стуса  – це  незгасимий  факел  української  поезії  ХХ віку.

_{* * *}

_{«Кімната без книг подібна до тіла без душі».}

_{Марк Туллій ЦІЦЕРОН.}

_{Дякую  за інтерес до моїх лотів!}

_{У вільну хвилину перегляньте  інші   мої  лоти на Аукціоні:}

_{багато цікавого та пізнавального знайдете для себе та для Ваших близьких!}

_{ЦІКАВИХ    ЗНАХІДОК    І     ВДАЛИХ   ПОКУПОК!}