Щоб керувати налаштуваннями профілю, вашими обраними лотами, ставками та виставляти товари на торги.
Метал : нікель
Рік випуску : 2008
Номінал : 5
Хрестити Київську Русь і проголосити християнство державною релігією припало князю Володимиру Великому. Прийшовши до влади за допомогою варязької дружини і язичницької еліти, Володимир задля їхніх інтересів запровадив язичницький пантеон богів. Але трохи згодом Володимир переконався, що для зміцнення держави та її престижу потрібна нова віра. Київська держава підтримувала найтісніші стосунки з Візантією — найбагатшою, могутнішою і найбільш культурно впливовою державою того часу. Так він вирішив прийняти християнство та охрестити весь свій народ.
Хрещення відбулося у часи послаблення внутрішньополітичного стану у Візантійській імперії. У 980-х вибухає вкрай небезпечне антиурядове повстання на Сході імперії, очолюване Вардою Фокою і підтримане населенням Таврії. Скрутне становище, у якому опинився імператор Візантії, змусило його звернутися до Києва з проханням про військову допомогу. Умови, за якими Київ погоджувався допомогти Візантії, продиктував Володимир. За ними київський князь зобов'язувався допомогти імператору придушити повстання, а за це той мав би віддати за Володимира свою сестру Анну (тобто Володимир отримував би права на візантійський трон) та сприяти хрещенню населення Київської держави. При цьому Володимир спочатку отримав відмову, і тільки захоплення ним візантійської колонії Херсонесу (Корсунь) примусило Візантію укласти цю угоду. Після офіційного хрещення киян у 988 християнство стає державною релігією Київської Русі. Християнізація Русі йшла поступово за водними шляхами, спершу її прийняли більші осередки, пізніше провінція. Не всюди цей процес відбувався без опору, як у Києві. Головний опір чинили служителі поганського культу — "волхви", вплив яких на південних землях Русі був незначний. Для унормування церковного життя у своїй державі, Володимир видав Устав, призначивши десятину на утримання церкви, та визначив права духовенства: Володимир намагався дати структурне оформлення нової релігії, подібне до візантійського. Перша згадка про митр на Русі відома з 1037, хоч — раніше мусив бути архієпископ, який наглядав над руською церквою. Першим митр., який згадується, був грек Теотемпт (див. Київ. митрополія). Християнство, проповідуючи милосердя та християнську любов — підвалини цивілізованого і мирного життя, об'єднало релігійно велику державу Володимира і позитивно вплинуло на мораль керівної верхівки і населення.
З прийняттям християнства на Русі поширилася писемність. Володимир закладав школи, будував церкви спершу в Києві, а згодом по інших містах. Учителями були священики з Корсуня, які знали слов. мову. Факт, що з прийняттям християнства не прийшло до безпосереднього політичного опанування Русі Візантією, а відкрито новій християнізованій спільноті зв'язки з далекими і близькими сусідами, слід уважати найпозитивнішим наслідком акту хрещення Русі і слов Сходу.
Технічні параметри монети наступні:
Номінал | Метал | Маса, г | Діаметр, мм | Категорія якості карбування | Гурт | Тираж, штук |
5 | нейзильбер | 16.54 | 35 | спеціальний анциркулейтед | рифлений | 45000 |
На аверсі монети вгорі розміщено малий Державний Герб України, по колу на тлі стилізованого орнаменту - написи: НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ (угорі), П`ЯТЬ ГРИВЕНЬ (унизу), між ними - рік карбування монети 2008 (праворуч), логотип Монетного двору Національного банку України (ліворуч). У центрі монети в колі, утвореному зі стилізованих променів, розміщено хрест і написи півколом: ПРАВОСЛАВ`Я (угорі), ІЗ КИЄВА ПО ВСІЙ РУСІ (унизу). На реверсі монети зображено багатофігурну композицію хрещення, під якою розміщено напис 988/РІК, угорі півколом напис - ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ.
Монета у ідеальному стані. Виставляеться з однієї гривні і буде продана за Вашу ціну.
Всім вдалих торгів!
Передоплата
Оплата при отриманні
За домовленністю/інше
Стандартний банківський переказ
Онлайн-переказ
Готівкою при зустрічі
За домовленністю по місту: 0 грн. по країні: 35 грн.
Нова Пошта по місту: 20 грн. по країні: 35 грн.
Особиста зустріч
Коментар: по Киеву