Собор святого Юра 10 гривень 2004 рік

Архикафедра́льний собо́р свято́го Ю́ра у Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважається головною святинею українських греко-католиків. Розташований на Святоюрській горі, за адресою: площа святого Юра № 5. Висота над рівнем моря — 321 метр. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745–1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761–1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад (1772). Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму. Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з'явилася остання з існуючих нині будівель. Відколи Собор Юра став головним осідком галицької православної, а з 1700 року — греко-католицької єпархії, в крипті ховали єпископів, а з 1808 року — митрополитів. Крипта відкрита для відвідання. У ній поховано видатних діячів УГКЦ, зокрема, Митрополита Андрея Шептицького, Патріарха Йосифа Сліпого, кардиналів Сильвестра Сембратовича, Мирослава Івана Любачівського, владику Володимира Стернюка. Під час археологічних розкопок, які проводив Ярослав Пастернак у Галичі на Крилосі, в 1937 році було знайдено саркофаг із тілом князя, якого було ідентифіковано як Ярослава Осмомисла. У переддень Другої Світової війни, у 1939 році, для збереження і подальших досліджень його останки перенесли до Львова в крипту собору св. Юра. Останки князя вдруге віднайшла там спеціальна археологічна комісія Наукового Товариства імені Т.Шевченка 18 вересня 1991 року в дерев'яній скрині.

На аверсі монети зображено статую св. Юра (Йоган Пензель, 1759 - 1761) на фасаді собору, ліворуч від неї розміщено рік карбування монети – 2004 та малий Державний Герб України, написи: УКРАЇНА (угорі півколом), унизу – 10 ГРИВЕНЬ, а також позначення металу, його проби – Ag 925, маси в чистоті – 31,1 та логотип Монетного двору Національного банку України. На реверсі монети зображено собор та розміщено написи: СОБОР СВЯТОГО ЮРА (угорі півколом), ЛЬВІВ (унизу). Технічні характеристики монети наступні:

Монета у ідеальному банківському стані. Із капсули не виймалася, тому всі фото з закритою капсулою. Має власний футляр та сертифікат. Виставляється з однієї гривні і буде продана за Вашу ціну.

Всім вдалих торгів!