Павлокома 3 ІІІ 1945. Даровано життя, щоб правду розказати. Варшава 2006г. 424 с., іл. За ред. М.Пан

Павлокома 3 ІІІ 1945.
Даровано життя, щоб правду розказати.
Варшава 2006г. 424 с., іл.
За ред. М.Паньків і Є.Місила.
Переклади з польської І.Сварника.
Палiтурка Тверда, збільшений формат.
У виданні зібрано спогади українців, вцілілих у трагедії українського села Павлокома 3 березня 1945 року.
Уночі 3 березня 1945 р. українське село Павлокому в Березівському повіті оточили кількасот озброєних вояків Армії Крайової під проводом пор. Юзефа Бісса пс. ,,Вацлав”. Як свідчать очевидці, майже всіх, кого вони зустрічали по дорозі, вбивали на місці. Українців, знайдених у криївках, убивали або гнали до церкви чи Народного Дому, в якому була читальня ім. Тараса Шевченка Товариства „Просвіта”. Там їх піддавали селекції: мужчин, жінок і дітей віком понад сім (за іншими джерелами десять) років виводили надвір, формували з них колону по двоє і гнали на старий, уже недіючий греко-католицький цвинтар, ставили над викопаними ямами й розстрілювали. Лише малих дітей разом з їхніми матерями та вагітних жінок, загалом близько 40 осіб, під конвоєм кількох озброєних чоловіків відвели до найближчого українського села Селиськ. Далі під загрозою смерті вони мали йти вже самі – „на Україну, за Збруч”.
Стан відмінний